- розгвинчувати
- —————————————————————————————розгви́нчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгвинчувати — ую, уєш, недок., розгвинти/ти, гвинчу/, гвинти/ш, док., перех. 1) Роз єднувати на частини що небудь згвинчене. 2) перен., розм. Робити неврівноваженим, нетвердим … Український тлумачний словник
розгвинтити — див. розгвинчувати … Український тлумачний словник
розгвинчування — я, с. Дія за знач. розгвинчувати 1) … Український тлумачний словник